Мертві, як я

Джордж мала рядове життя вісімнадцятирічного підлітка з гаслом: "Пливи туди, куди несе… несуть...… та яка різниця"... От так живеш собі, нікому не заважаючи, а потім БА-БАХ! Якраз такий БА-БАХ і трапився з Джордж в одну погожу сонячну днинку. Вона прогулювалася по місту, як раптом з неба прямо на голову з надзвуковою швидкістю падає туалетне сидіння з орбітальної станції "МІР". І ось вже через пару секунд вона чує: "Гей! Мертва дівчинка!" від якогось незнайомця.