Стокгольмський синдром

Ітан Хоук винаходить «стокгольмський синдром» у кримінальній драмі Роберта Будро. Фільм заснований на реальній історії, що трапилася у Швеції 1973 року. "Стокгольмський синдром" - термін дослідника Нільса Беєрота, який означає симпатію жертв до людини, яка взяла їх у полон. Беєрот ввів цей термін під час розслідування найцікавішої кримінальної справи. 23 серпня 1973 року Ян-Ерік Ульссон, злочинець-втікач, здійснює наліт на один із головних стокгольмських банків. Він убиває одного з поліціянтів, які виїхали на місце злочину. Взявши у заручники кількох співробітниць банку, він обіцяє, що не завдасть нікому шкоди. Ульссон має одну умову: він вимагає випустити з в'язниці свого напарника, небезпечного грабіжника. У наступні кілька днів відбувається дивовижний парадокс: жертви Ульссона виступають на захист злочинця.